Овочі, ягоди:
Сидить баба, у сто шуб одягнена. Хто її роздягає, той сльози проливає.(Цибуля)
Їде пані в золотім жупані;
Їде пані в золотім жупані;
Хоч жупан той латка на латці,
Та приймають в кожній хатці.(Цибуля)
Сидить дівчина в темниці, а коса на вулиці.(Морква)
Сто одеж - і всі без застібок.(Капуста)
Без вікон, без дверей, повна світлиця людей.(Огірок чи Гарбуз)
Під землею птиця кубло звела і яєць нанесла.(Картопля)
Червоненька сукня, біленьке серденько.(Малина)
Сам червоний, цукровий - жупан зелений, бархатний.(Кавун)
Червоний колір, а винний смак;
Кам’яне серце, в чому це так?(Вишня)
Весною біле, літом зелене, восени жовте, зимою добре.(Груша)
Червоний бичок на волоску прив'язаний.(Журавлина)
Вона червона?
– Ні, чорна.
– Чому ж вона біла?
– Тому, що зелена.(Смородина)
Помаранчевий, кругленький
Солоденький і смачненький
Не тутешній він, а гість.
З Африки привіз привіт.(Апельсин)
Рослини:
Узимку та літом - одним кольором.(Ялинка)
Виріс в полі дім - повен він зерном.
Стіни всі ж у золоті,
Вікна позабивані.
І дім стоїть, як не гляди, на золотому стовпі.(Колосок)
В золотому решеті чорних хаток повно, скільки чорненьких хаток, стільки й білих мешканців.(Соняшник)
Нога в землю, голова на повітрі, тулуб у воді.(Очерет)
У вінку зеленолистім,
У червоному намисті
Видивляється у воду
На свою хорошу вроду.(Калина)
Літом борода виростає, а зимою одпадає.(Барвінок)
Стоїть при дорозі на одній нозі,
Хто її зрушить – плакати мусить.(Будяк)
Літом у шубі, а на зимою в шапці.(Дерево)
На городі молода
Пишні коса розпліта,
У зеленії хустинки
Золоті хова зернинки.(Кукурудза)
Повна діжка жита п’ятачком накрита.(Мак)
Живе один батько і тисяча синів, всім шапки справляє, а собі не має.(Дуб і жолуді)
Що то за твір, що ні чоловік, ні звір, а має вуса?(Ячмінь)
Одгадай загадочку: кину її в грядочку, нехай моя загадка лежить до весни.(Озимина)
На дереві я родився в кожусі, кожух розірвався, і я на землю впав.(Каштан)
Ніхто не лякає, а вона тремтить.(Осика)
Стоять у полі сестриці, платтячка білі, шапочки зелені.(Берези)
Стоїть в саду ця квіточка - біленька сорочка, золоте серденько.(Ромашка)
Не жар, не вогонь, а візьмеш у руки - обпалить.(Кропива)
Білі горошки на зеленій ніжці.(Конвалія)
Пори року:
Сніг на полі,
На озері крига,
Завірюха віє,
А мороз щипає,
Коли ж це буває?(Взимку)
Що таке: чотири кольора мають, раз у три місяці барви міняють?(Пори року)
Огляда суворо скоса
Степ, ліс, села і міста;
Розпустила сиві коси,
А їх буря запліта.(Осінь)
Лід на річках, сніг на полях,
Віхола гуляє, – коли це буває?(Взимку)
Сонце пече, липа цвіте,
Жито доспіває – коли це буває?(Влітку)
Голі поля, мокне земля,
Дощ поливає, – коли це буває?(Осінь)
Тварини:
Не кравець, а все життя з голками ходить.(Їжак)
Хто в зоопарку вище всіх?
Впізнать її нам легко,
Впізнать її на раз:
Висока вона зростом
Та бачить супер клас.(Жирафа)
Влітку медом ласував, досхочу малини мав.
А як впав глибокий сніг, позіхнув і спати ліг.
Бачив чи не бачив сни, а проспав аж до весни.(Ведмідь)
Пара довгих вушок, сіренький кожушок, скорий побігайчик, як він зветься?(Зайчик)
Довгі вуха, куций хвіст, невеликий сам на зріст.
На городі побував, нам капусту попсував.
Довгі ноги - скік та скік... Ми погнались, він утік...(Зайчик)
Уночі не спить, мишей сторожить.(Кішка)
Хто в зиму холодну ходить злий та голодний?(Вовк)
Хто на своїй голові ліс носить?(Олень)
Мохната, вусата, їсть і п'є та пісеньки наспівує.(Кішка)
З хазяїном дружить, будинок стереже. Живе під ґанком, а хвіст колечком.(Пес)
Лежала під ялинкою подушечка з голками. Лежала, лежала аж поки не побігла.(Їжак)
Колючий клубочок
Прибіг у садочок.(Їжак)
Він із казки, він із пісні,
В нього зубки, як залізні.
Капустину він гризе.
Зветься звір на букву «зе».(Заєць)
З рогами, а не бик,
Доять, а не корова,
Кору здирає,
А кошиків не плете.(Цап)
Хвостик, як ниточка, само, як калиточка, а очі, як насінинки.(Миша)
Котиться клубочок
Зовсім без ниточок.
Замість ниточок –
Триста голочок.(Їжак)
Літом наїдається, зимою висипляється.(Ведмідь)
Вночі руда дівчина
Залізла тихо в двір,
Курей перелічила
Та й понесла у бір.(Лисиця)
Влітку медом ласував,
Досхочу малини мав,
А як впав глибокий сніг,
Позіхнув і спати ліг.
Бачив чи не бачив сни,
А проспав аж до весни.(Ведмідь)
Чотири ходуни –
Щоб чобітки топтати.
Чотири цвіркуни –
Щоб чобітки нам дати.
А вила над собою –
Несе усім на страх.
А ззаду – мухо боєм
Хлясь – мах!
Хлясь – мах!
Хлясь – мах!(Корова)
А що то за тварина?
Їй багно, немов перина.
Ляже в нього і дріма,
Рохне, стогне... сил нема.
І ніде, ні в яку пору
Не подивиться угору...(Свиня)
Сірий, так не вовк, довговухий, так не заєць. З копитами, так не кінь.(Віслюк)
Ходжу в пухнастій шубі, живу в густому лісі, в дуплі в старому дубі горішки я гризу.(Білка)
Ой, яка ж вона гарненька,
Пишнохвоста і руденька.
Не звірятко — просто диво,
Невгамовне, пустотливе.
Вгору-вниз, на гілку, з гілки ...
Хто ж це буде, діти?(Білка)
Дуже довга в нього шия
І смугаста, як у змія.
Нею він через паркан
Заглядає, наче кран.(Жираф)
Влітку сіренький,
А взимку біленький,
Довгі вуха має,
Швидко в лісі стрибає.(Заєць)
Немає коментарів:
Дописати коментар